Моя спадщина
Роблячи з білків м’язи, з лайна — цукерки
Не залишаю си жодного шансу на помилку.
Веду розмови з аргентинцями гішпанською,
З італійцями італійською
Й перекладаю з обох.
Розділив си жадобу на двох:
Пив був каву «Lavazza»,
Адже тераз
П’ю віскі із паном Бельгійцем
На кнайпи терасі.
Розриваючи ланцюги
Власної самосвідомості,
До моєї власності
Наразі належать її байстрюки:
Страхи й образи.
То їм спадщини не залишу!
Користуючись лишень
Силою дієслів
Підіймаю си крила:
Вище й вище,
Понад небокрай.
Приречено: не чекай.